Якщо у вас в руках пляшка нового соусу і ви маєте намір його системно дослідити то варто трохи підготуватися. Перш за все підготуйте пласку, бажано теплю тарілку. А ще пов’язку для очей або баф. Відкоркуйте соус, та пролийте на тарілку невеликою «доріжкою». Зачекайте 15-20 секунд, піднесіть тарілку до рівня обличчя, закрийте очі та повільно і глибоко вдихніть. Можливо декілька раз. Перший етап – це дослідження запаху. Уявіть себе парфумером та прокоментуйте в голос свої враження. Які ароматичні нотки ви знайшли? Можливо це аромат меду, винограду, диму, зеленої трави, бузку, дині, ягід чи цитрусових? Усі ці нотки притаманні різним сортам перцю і можуть бути відображені у соусі. Можливо ви відчуєте терпкий та трохи запаморочливий запах капсаїцинів.
Перець є не тільки яскравою зіркою вашого городу, але також може надати чудової пікантності стравам. Якщо ви хочете виростити самий гострий перець, є кілька прийомів, які ви можете застосувати. Вибравши правильні сорти, забезпечивши оптимальні умови вирощування та застосувавши спеціальні методи, ви можете мати кращий смак і гостроту вашого врожаю. Ось кілька порад, які допоможуть зробити ваш перець більш гострим і смачним.
Ми написали інструкцію як проростити насіння перцю, за якою самі ж пророщуємо наше насіння. Запевняємо, працює чудово. У принципі, на цьому статтю можна було б і завершити, але розсадний сезон саме набирає обертів, тому поговоримо про довколарозсадні питання, найчастіші причини невдач та способи їх уникнути.
Якщо ви досі не їсте перцю та вірите міфам про те, що його вживання може бути шкідливим для вашого організму, – ми йдемо до вас! Ще не так давно гострі страви були суворим табу за найменшої підозри на проблеми з органами травлення. Більше того, лікарі застерігали від їх надмірного вживання навіть при гіпертонії чи проблемах із серцем. Однак сьогодні дослідження авторитетних науковців доводять – вживання гострого перцю не лише не шкодить, а навіть сприяє фізіологічним процесам людського організму, допомагає у лікуванні багатьох захворювань та збільшує тривалість життя.
Відчути гостротуПекучий. Пікантний. Пряний. Ні, це не список слів на літеру «п». Це практично весь словесний арсенал, яким зазвичай послуговуються для опису перцю чи соусів, щоб уникнути тривіального прикметника «гострий». Але чи варто все ж його уникати? А чи є йому аналоги?Відсутність загальновживаного словника гострих відчуттів — не суто лінгвистична проблема. Коли у відчуття немає назви – його складно позначити, відчуття складно виділити, про нього складно думати та ділитись з іншими людьми. Наприклад, сомелье має широку палітру епітетів для описання смаку вина і може допомогти своєму клієнту знайти в напої відповідні нотки смаку та аромату.Для гостроти такої палітри поки що нема, у результаті люди обирають соуси за рівнем гостроти, хоч це те саме, що обирати вино за вмістом алкоголю.
У житті кожного шанувальника гострого перцю рано чи пізно настає момент, коли в нього з’являється бажання виростити вогняні ягідки власноруч. Тоді він прямує на тематичні групи на Фейсбук, де в постах та коментарях жваво обговорюють якісь «хіненсовий аромат», «бакатумні квіти» й «типові аннумні листки».«А я ж просто хотів виростити в себе на балконі Кароліну Ріпер», - бідкається гостролюб, для якого ботаніка залишилася десь у 6 класі школи на стадії тичинок і маточок.Здебільшого в таких групах об’єднуються аматори, тому нерідко там можна зустріти такі звороти, які сняться фаховим ботанікам у страшних снах, наприклад, «рід Хабанеро» чи «родина Халапеньйо». Щоб ботаніки спали спокійно, зараз ми розберемося, як кого називати й не плутати грішне з праведним Табаско з Баранячим рогом.
У нас було 2 молекули глюкози, кільканадцять ферментів для ферментації, ланцюжок крохмалю, молочна кислота або лактат, доверху заповнений суслом ферментер, і ціле море різноманітних метаболітів, бактерій та цвілевих грибів. Не те, щоб це конче було необхідно для приготування гострого соусу, але якщо вже братися за ферментацію, то до справи потрібно підходити серйозно.
